Калабрія на автомобілі: маршрут уздовж двох морів

Калабрія має одну цікаву особливість: її можна перетнути майже від одного моря до іншого за кілька годин. На заході — Тірренське море, на сході — Іонічне. Між ними гори, ліси, маленькі містечка, старі кам’яні села й дороги, на яких іноді хочеться зупинитися просто через краєвид.

Саме тому Калабрія особливо добре підходить для подорожі автомобілем. Тут цікаво не лише приїжджати в конкретні міста, а й їхати між ними.

Цей маршрут розрахований приблизно на 7 днів. Він проходить через Тірренське та Іонічне узбережжя, включає Тропею, Сциллу, гори Сіли, Катандзаро, Катанцаро-Лідо, Кротоне та одну з найцікавіших точок Калабрії — стародавній Бронзіо та села Греко-Калабрійського краю. За бажанням маршрут легко скоротити до 5 днів або розтягнути до 8–9.

День 1. Тропея — перше знайомство з Калабрією

Почати подорож найзручніше з Ламеція-Терме, де розташований головний аеропорт регіону. Тут варто взяти автомобіль і вирушити на західне узбережжя.

Першою зупинкою стане Тропея.

Тропею часто називають одним із найкрасивіших міст Калабрії, і цього разу туристичний штамп цілком виправданий. Старе місто стоїть високо над морем, а під скелями ховаються пляжі з прозорою водою.

Головна візитівка міста — монастир Санта-Марія-дель-Ізола на скелястому виступі біля берега.

Але не варто обмежуватися оглядовим майданчиком. Залиште автомобіль і просто пройдіться історичним центром. Вузькі вулиці Тропеї ведуть до невеликих площ, старих палаццо та балконів, звідки відкривається море.

Що зробити в Тропеї

• прогулятися історичним центром;
• спуститися до пляжу під Санта-Марія-дель-Ізола;
• зустріти захід сонця з одного з оглядових майданчиків;
• спробувати місцеву червону цибулю — cipolla rossa di Tropea, один із гастрономічних символів регіону.

На першу ніч зручно залишитися в Тропеї або в одному з прибережних містечок поруч.

День 2. Узбережжя богів: від Тропеї до Сцилли

Другий день варто присвятити одній із наймальовничіших ділянок Тірренського узбережжя — Costa degli Dei, або Узбережжю богів.

Це приблизно 55 кілометрів узбережжя між Піццо та Нікотерою. Але їхати його краще без поспіху.

Після Тропеї можна вирушити до Капо-Ватикано.

Тут варто зробити коротку зупинку біля оглядових майданчиків. У ясну погоду з узбережжя видно Ліпарські острови, а море змінює колір від бірюзового біля берега до темно-синього далі від суші.

Далі маршрут можна продовжити через Пальмі до Сцилли.

Сцилла — зовсім інша Калабрія. Місто лежить біля Мессінської протоки, а над ним височіє фортеця Руффо. Найцікавіший район — Кьяналеа, старовинний рибальський квартал, де будинки буквально підходять до води.

Саме тут варто зупинитися на обід.

У місцевих ресторанах головний герой — свіжа риба та меч-риба. Це один із тих випадків, коли просте блюдо краще за складне меню: свіжа риба, оливкова олія, лимон і келих місцевого вина.

Увечері Сцилла особливо гарна. Коли денні туристи роз’їжджаються, на набережній стає значно спокійніше.

Де ночувати: Сцилла або Реджо-Калабрія.

День 3. Реджо-Калабрія та перетин півострова

Ранок можна провести в Реджо-Калабрії — найбільшому місті південної частини регіону.

Місто розташоване навпроти Сицилії, через Мессінську протоку. Якщо погода ясна, берег Сицилії здається зовсім близьким.

Головна прогулянкова артерія — набережна Лунгомаре. Звідси відкриваються широкі морські краєвиди, а вдалині можна побачити Сицилію.

Але головна причина зупинки в Реджо — Національний археологічний музей. Саме тут зберігаються знамениті бронзи з Ріаче — дві давньогрецькі статуї воїнів, знайдені в морі біля узбережжя Калабрії.

Після музею час вирушати вглиб півострова.

І тут починається інша Калабрія.

Замість морського пейзажу дорога поступово заходить у гори. Наступна велика зона маршруту — національний парк Аспромонте.

Якщо ви любите природу, варто зробити невеликий відступ від основного маршруту й піднятися в гори. Якщо ж хочеться зберегти час, можна прямувати до Катандзаро.

День 4. Через гори Сіли до Катандзаро

Четвертий день — один із найцікавіших, тому що Калабрія нарешті показує свою менш очевидну сторону.

Півострів тут не зводиться до пляжів. У його центрі розташовані гірські масиви, ліси й озера.

Національний парк Сіла займає значну частину центральної Калабрії. Тут ростуть величезні сосни та буки, а дороги проходять через густі ліси.

Якщо подорожуєте влітку, це чудове місце, щоб на кілька годин втекти від спеки узбережжя.

Можна зробити зупинку біля озера Чечіта або в одному з гірських селищ.

Особливо приємно, що тут зовсім інший ритм. Замість пляжних кафе — невеликі сімейні заклади, де можна спробувати місцеві ковбаси, сири, гриби та картоплю.

До вечора вирушайте в напрямку Катандзаро.

Катандзаро стоїть на висоті приблизно 300 метрів над морем. Місто часто обходять увагою туристи, які поспішають до пляжів, хоча саме звідси добре відчувається географія Калабрії.

Якщо хочеться моря після гір, можна ночувати в Катандзаро-Лідо.

День 5. Від Тірренського до Іонічного моря

Тепер настає головний момент маршруту.

Від Катандзаро можна перетнути Калабрію зі заходу на схід і опинитися біля Іонічного моря.

Відстань невелика, але пейзаж змінюється дуже швидко.

Це одна з переваг автомобільної подорожі Калабрією: вранці ви можете пити каву біля одного моря, а вже за кілька годин — сидіти на іншому узбережжі.

На Іонічному узбережжі варто звернути увагу на Сквіллаче та його околиці. Це територія з давньою історією, пов’язаною ще з грецькими поселеннями.

Далі можна рухатися на південь або північ залежно від того, скільки часу у вас є.

Для повноцінного маршруту я рекомендую їхати на північ — у напрямку Кротоне.

По дорозі варто залишити час на пляжну зупинку. Іонічне узбережжя часто виглядає менш театрально, ніж район Тропеї, але саме тому тут легше знайти довгі пляжі та спокійні місця.

День 6. Кротоне та мис Колонна

Кротоне — місто з зовсім іншим характером.

Його історія сягає часів Великої Греції. Саме тут свого часу жив Піфагор, який заснував у Кротоне свою школу.

Сьогодні головною історичною пам’яткою поблизу міста є мис Колонна.

На самому краю півострова збереглася єдина колона храму Гери Лакінії. Вона стоїть біля моря й нагадує, наскільки давньою є історія цього узбережжя.

Це місце особливо добре відвідувати ближче до вечора.

Після Колонни можна повернутися до Кротоне, повечеряти й залишитися на ніч.

Для тих, хто хоче більше моря, день можна продовжити до Ізола-ді-Капо-Ріццуто — морської території з красивими бухтами та природою.

День 7. Бронзіо та повернення до Ламеція-Терме

Останній день можна зробити культурним.

Один із варіантів — вирушити до Бронзіо, де розташований монастир Санта-Марія-дель-Ізола. Але якщо ваша мета — побачити ще одну незвичайну сторону Калабрії, краще звернути увагу на невеликі гірські поселення центральної частини регіону.

Ще цікавіший варіант — залишити останній день для містечок, які не потрапляють у стандартні маршрути.

Наприклад, Морано-Калабро. Воно розташоване на схилі гори й виглядає так, ніби будинки поступово піднімаються один над одним.

Або можна вирушити до Кастельмеццано, хоча це вже буде великий відступ від основного маршруту.

Якщо ж літак вилітає з Ламеція-Терме того самого дня, краще не ризикувати й залишити запас часу.

Як організувати поїздку Калабрією

Скільки днів потрібно?

Оптимально — 7 днів.

За 5 днів маршрут теж можливий, але доведеться прибрати частину гірських зупинок.

На 8–10 днів можна додати більше пляжів, прогулянок у горах і маленьких міст.

Де брати автомобіль?

Найзручніше — в аеропорту Ламеція-Терме. Якщо прилітаєте в Неаполь або Рим, врахуйте, що дорога до Калабрії займе додатковий час.

Для цього маршруту не потрібен великий позашляховик. Компактний автомобіль навіть зручніший на вузьких вулицях історичних міст.

Чи складно їздити Калабрією?

На основних трасах проблем немає. Складніше стає в історичних центрах.

В Італії діють зони ZTL — території з обмеженим в’їздом для автомобілів. Камери автоматично фіксують порушення, тому не варто заїжджати в центр старого міста лише тому, що навігатор показує коротший шлях.

Автомобіль краще залишати на парковці за межами історичного центру й далі йти пішки.

Яку машину обрати?

Оптимальний варіант — невеликий автомобіль із хорошим двигуном.

Не беріть машину більшого розміру без необхідності. У Калабрії трапляються вузькі вулички, круті підйоми та невеликі парковки.

Коли їхати?

Травень, червень і вересень — один із найкращих періодів.

У липні та серпні море чудове, але на популярних курортах значно більше туристів, а ціни на житло й оренду автомобілів вищі.

Жовтень теж цікавий для автомобільної подорожі, особливо якщо головна мета — міста, гори та гастрономія, а не пляжний відпочинок.

Що взяти з собою

Для такої подорожі знадобляться:

• зручне взуття — старі міста мають бруковані вулиці та сходи;
• купальник і пляжні речі навіть у міжсезоння;
• легка куртка для гір;
• сонцезахисний крем;
• офлайн-карти на випадок слабкого мобільного сигналу в горах;
• тримач для телефона в автомобілі.

І ще одна практична річ — не плануйте кожну годину. Калабрія добре винагороджує за спонтанні зупинки. Ви можете побачити маленьке містечко на пагорбі, оглядовий майданчик або пляж, якого не було у вашому плані. Якщо весь маршрут розписаний по хвилинах, такі місця легко проїхати.

Що варто скуштувати в Калабрії

Калабрійська кухня досить проста, але характерна.

Обов’язково спробуйте:

• ’Nduja — гостру м’яку ковбасу зі свинини та перцю. Її додають до пасти, піци, закусок або подають із хлібом.
• Cipolla rossa di Tropea — солодку червону цибулю з району Тропеї.
• Fileja — традиційну калабрійську пасту, яку часто подають із гострими соусами.
• Peperoncino — гострий перець, який тут використовують дуже активно.

А біля моря варто замовляти свіжу рибу та морепродукти.

Головна помилка під час подорожі Калабрією

Калабрія не дуже підходить для маршруту «10 міст за три дні». Вона цікава саме переходами між місцями: від моря до гір, від туристичної Тропеї до тихої Сіли, від рибальської Сцилли до давньогрецьких пам’яток Кротоне.

Тому краще вибрати кілька базових точок і залишити час на дорогу.

Тропея → Сцилла → Реджо-Калабрія → Сіла → Катандзаро → Кротоне — уже дають дуже різну картину регіону.

Калабрія, яку варто побачити з-за керма

Якщо їхати Калабрією лише заради пляжів, ви побачите приблизно половину її характеру.

Справжня цікавість починається там, де закінчується курортна картинка. За кілька десятків кілометрів від моря з’являються соснові ліси, гірські дороги, маленькі села, старі монастирі й міста, в яких туристів значно менше. Саме тому автомобіль тут дає більше свободи, ніж стандартна подорож із проживанням в одному курортному місті.

За один тиждень можна побачити два моря, піднятися в гори, пройтися старими кварталами Тропеї та Сцилли, побачити давньогрецьку спадщину Кротоне й спробувати кухню, яку рідко зустрінеш за межами Калабрії. І найкраще в цьому маршруті те, що між головними точками залишається дорога. А в Калабрії сама дорога часто стає частиною подорожі.