Маршрут маловідомою Італією: міста та села, які рідше потрапляють у туристичні списки

В Італії можна тиждень їхати з міста в місто і майже не зустрічати місць, які бачиш у стандартних туристичних путівниках. Для цього не потрібно шукати «секретні» локації чи їхати кудись на край країни. Достатньо звернути з маршруту Рим — Флоренція — Венеція і вирушити вглиб Апеннін. Саме там починається Італія невеликих історичних міст, кам’яних сіл на схилах гір, старих фортець, локальних ринків і доріг, де сама поїздка стає частиною подорожі.

Один із цікавих варіантів — маршрут через Абруццо та Базилікату. Це не маршрут для тих, хто хоче щодня відмічати по десять пам’яток. Тут цікавіше залишити автомобіль біля історичного центру, пройтися кількома вулицями, зайти на каву, спробувати місцеву кухню і поїхати далі. Оптимально закласти на таку подорож 7–9 днів, щоб не перетворювати її на постійний переїзд.

Сульмона і гірські села Абруццо

Почати маршрут зручно в Сульмоні — місті, яке відоме в Італії значно більше, ніж серед іноземних туристів. Старий центр компактний, тому на його огляд достатньо кількох годин. Варто пройтися Пьяцца Гарібальді, подивитися середньовічний акведук, старі палаци та вузькі вулиці, а також звернути увагу на магазини з місцевими конфетті — мигдальними солодощами, які в Сульмоні виробляють у різних формах і кольорах.

Після Сульмони маршрут варто вести в гори — до Сканно. Дорога сюди вже сама змінює враження від подорожі: долина поступово звужується, навколо з’являються гори, а будинки стають дедалі більш схожими на традиційні гірські поселення. Сканно краще відвідувати без поспіху. Старий центр складається з кам’яних будинків, сходів, арок і маленьких площ, а неподалік розташоване мальовниче озеро Сканно. Якщо залишитися на ніч, містечко особливо добре відчувається ввечері, коли більшість одноденних відвідувачів уже поїхала.

Ще одна цікава зупинка неподалік — Пачентро, невелике середньовічне село на схилі гори. Тут немає десятків туристичних об’єктів, але є старі кам’яні будинки, вузькі вулиці та залишки замку, а саме село оточене гірськими пейзажами. Його зручно додати між Сульмоною та Сканно або зробити короткою зупинкою дорогою далі.

Навелі та Капестрано: коли село цікавіше за відому пам’ятку

Далі можна продовжити подорож через центральну частину Абруццо, де варто звернути увагу на Навелі та Капестрано. Навелі — маленьке поселення на пагорбі, відоме своїм історичним центром і вирощуванням шафрану. Вулиці тут піднімаються схилом, між будинками відкриваються краєвиди на навколишні гори, а саме містечко можна оглянути приблизно за годину-дві. Якщо подорож припадає на осінь, варто поцікавитися місцевими продуктами та стравами із шафраном.

У Капестрано атмосфера вже зовсім інша. Старе поселення, замок і церква поєднуються з природою навколо річки Тіріно. Саме тут добре видно головну перевагу подібного маршруту: не потрібно вибирати між історією та природою, адже вони знаходяться буквально поруч. На огляд Капестрано достатньо кількох годин, але якщо хочеться активнішої подорожі, район можна залишити на пів дня або довше.

Переїзд у Базилікату

Після Абруццо маршрут можна продовжити на південь — у Базилікату. Цей регіон особливо добре підходить для автомобільної подорожі: між невеликими містами доводиться долати гірські дороги, зате дорогою постійно змінюються пейзажі. Одні поселення стоять на вершинах пагорбів, інші буквально втиснуті між скелями.

Першою зупинкою може стати Феррандіна — невелике місто на пагорбі серед оливкових гаїв. Потім маршрут варто продовжити до Аккеттури, яка лежить серед лісів і гір. Тут уже варто виділити більше часу для прогулянок, особливо якщо подорож припадає на теплу пору року. Аккеттура цікава не кількістю пам’яток, а природою навколо та близькістю до парку Галліполі-Когнато.

Найефектніша частина маршруту — Кастельмеццано та П’єтрапертоза. Два гірські села знаходяться неподалік одне від одного і добре поєднуються в один день. Будинки буквально піднімаються схилами скель, а вузькі вулиці, кам’яні сходи та оглядові майданчики дають зовсім інше уявлення про південну Італію. Між селами є пішохідні маршрути, тому тут можна залишитися на цілий день, а не поспішати далі через годину після приїзду.

Як скласти маршрут без зайвих переїздів

Якщо подорож починається з Рима, можна спочатку дістатися Сульмони, а далі рухатися через Сканно, Пачентро, Навелі та Капестрано. Після цього варто закласти окремий день на переїзд у Базилікату, а останні два-три дні залишити для Феррандіни, Аккеттури, Кастельмеццано та П’єтрапертози. Якщо часу лише 4–5 днів, краще вибрати один регіон, а не намагатися охопити обидва.

Для ночівель краще обирати не великі міста, а самі невеликі поселення або містечка поблизу маршруту. Сульмона зручна як стартова база, у Сканно цікаво залишитися на одну ніч, а в Базилікаті варто ночувати в районі Кастельмеццано або П’єтрапертози. Так не доведеться щодня повертатися до одного готелю і витрачати час на зайві переїзди.

Коли їхати і що врахувати

Найкращий час для такого маршруту — травень–червень та вересень–жовтень. Навесні гори зелені, а восени змінюється колір лісів і починається сезон місцевих продуктів. Липень і серпень теж підходять, але вдень у південних районах може бути спекотно, а популярні гірські села стають жвавішими у вихідні.

Не варто намагатися відвідати всі поселення за один день. У такій подорожі дві-три хороші зупинки набагато цікавіші за шість місць, які доведеться пробігти заради фотографії. Частину сіл можна оглянути за годину, але для Кастельмеццано, П’єтрапертози або Сканно краще залишити більше часу.

І ще одна причина їхати саме таким маршрутом — їжа. В Абруццо варто шукати місцеві сири, ковбаси, пасту та страви з шафраном, а в Базилікаті — пасту, м’ясні страви, місцеві сири, оливкову олію та гострий перець. У маленьких містах меню часто залежить від сезону, тому не варто шукати звичні туристичні ресторани — цікавіше запитати, що сьогодні готують із місцевих продуктів.

Такий маршрут добре підійде тим, хто вже бачив головні туристичні міста Італії або просто хоче першою поїздкою познайомитися не з листівковою країною, а з тією, де між старими будинками сушиться білизна, на площі місцеві мешканці п’ють каву, а за кілька кілометрів від села починаються гори. Саме в таких місцях Італія часто запам’ятовується сильніше, ніж після чергового списку відомих пам’яток.