Ціни на їжу в Італії: скільки коштує поїсти

Двоє туристів можуть провести один і той самий день у Римі й витратити на їжу зовсім різні суми. Один вип’є еспресо біля барної стійки, візьме шматок піци на обід і ввечері сяде в невеликій trattoria. Інший почне день із кави за столиком на туристичній площі, вдень зайде в ресторан біля пам’ятки, а ввечері замовить вино, закуску, основну страву та десерт. У першому випадку можна вкластися приблизно в 25–40 євро, у другому витрати легко наблизяться до 60–90 євро на людину.

Тому питання, скільки коштує поїсти в Італії, не має однієї правильної відповіді. Ціна залежить від міста, району, часу доби і навіть від того, чи ви п’єте каву стоячи, чи сідаєте за столик. Для бюджетної поїздки можна розраховувати приблизно на 25–40 євро на день на людину, якщо поєднувати простий сніданок, недорогий обід і одну звичайну вечерю. Якщо ж хочеться регулярно ходити в ресторани, замовляти вино, десерти та кілька страв, варто закладати близько 50–80 євро. У Венеції, на популярних курортах і в найбільш туристичних районах сума може бути вищою.

В Італії ціна страви — ще не весь рахунок

Перед першою поїздкою багато хто дивиться тільки на цифри навпроти пасти, піци чи другого блюда. Але в Італії є кілька моментів, через які підсумкова сума може відрізнятися від очікуваної. У ресторані може бути coperto — плата за місце за столом, зазвичай кілька євро з людини. У деяких закладах окремо зазначають servizio. Ці умови мають бути вказані в меню, тому його варто переглянути до замовлення, навіть якщо офіціант уже приніс воду.

Є ще одна цікава особливість із кавою. В одному й тому самому барі espresso біля стійки може коштувати близько 1–1,50 євро, а за столиком — значно дорожче. Особливо помітна різниця в місцях із великим потоком туристів. Тобто кава за 5 євро не означає, що італійці раптом вирішили продавати звичайний espresso за нечувані гроші. Частину ціни ви платите за місце, обслуговування і локацію.

Сніданок в Італії може коштувати зовсім небагато

Якщо звикли до великих сніданків у готелях, італійський варіант спочатку може здивувати. Для місцевих звичайний ранок — це espresso або cappuccino та cornetto. Такий сніданок у звичайному bar часто обходиться приблизно в 3–5 євро.

Це один із тих випадків, коли не потрібно спеціально шукати заклад із красивим інтер’єром. Маленький bar на звичайній вулиці може виявитися набагато цікавішим для туриста: там ви побачите, як місцеві забігають на ранкову каву, а ціни часто будуть значно спокійнішими, ніж у кафе на центральній площі.

Якщо потрібен саме великий сніданок із яйцями, сиром, фруктами та іншими продуктами, він обійдеться дорожче. У готелях сніданок може коштувати приблизно 8–20 євро, якщо не входить у вартість проживання. Для тих, хто хоче зменшити витрати, bar майже завжди буде простішим варіантом.

Найцікавіше починається з обіду

Обід в Італії необов’язково повинен перетворюватися на двогодинне застілля. Якщо ви цілий день гуляєте містом, цілком нормально взяти panino, piadina, focaccia або шматок pizza al taglio. Такий варіант може коштувати приблизно 4–10 євро залежно від місця та розміру порції.

У trattoria звичайна паста часто коштує близько 9–15 євро, а повноцінний обід може обійтися приблизно в 12–20 євро. У робочі дні варто звертати увагу на menu del giorno або обідні пропозиції з фіксованою ціною. Вони можуть бути вигіднішими, ніж замовлення всього окремо.

І тут є одна помилка, яку часто роблять туристи. Побачивши традиційне італійське меню, вони вважають, що потрібно замовити antipasto, primo, secondo, contorno і dolce. Насправді ніхто не змушує вас проходити весь цей гастрономічний марафон. Паста може бути вашим обідом, піца — вечерею, а panino — чудовим варіантом між двома музеями.

Pizza al taglio рятує, коли немає часу

У Римі та інших містах pizza al taglio — один із найзручніших варіантів для туриста. Піцу продають шматками, причому можна взяти саме стільки, скільки хочеться. Ви не замовляєте цілу піцу, не чекаєте довго і не витрачаєте час на ресторан.

Ціна залежить від ваги, розміру шматка та начинки, але зазвичай на невеликий перекус достатньо кількох євро. Якщо взяти більший шматок і напій, можна отримати повноцінний швидкий обід приблизно за 6–10 євро.

Це особливо зручно під час насиченого дня. Наприклад, між Колізеєм і наступною пам’яткою набагато практичніше зайти в pizza al taglio, ніж витрачати годину на ресторан. А ввечері вже можна спокійно сісти за столик і спробувати щось цікавіше.

Вулична їжа в Італії — окрема гастрономічна історія

Не варто сприймати street food як компроміс для тих, хто економить. В Італії вулична їжа тісно пов’язана з місцевими традиціями. У Римі варто спробувати supplì і pizza al taglio, у Неаполі — pizza fritta, у Сицилії — arancini та pane e panelle, у Романьї — piadina.

Більшість таких перекусів коштує приблизно 4–10 євро. Причому іноді саме в невеликому закладі з простим інтер’єром можна знайти їжу, яку запам’ятаєте краще, ніж дорогу вечерю в ресторані.

Вечеря — головна змінна у вашому бюджеті

Саме ввечері туристичний бюджет починає змінюватися найшвидше. Можна замовити тільки піцу та воду й витратити близько 15–20 євро. А можна почати з antipasto, продовжити pasta або secondo, додати гарнір, пляшку вина та десерт — і рахунок легко перевищить 50 євро на людину.

У звичайній trattoria вечеря без надмірностей може коштувати близько 20–30 євро. Якщо хочеться кілька страв і вино, реалістичніше орієнтуватися на 35–50 євро. У хорошому ресторані або закладі в центрі популярного міста сума може бути значно більшою.

Якщо подорожуєте удвох, не обов’язково замовляти все по дві порції. Одну закуску можна розділити, а потім кожному взяти свою основну страву. Це дозволяє скуштувати більше і не замовляти їжу лише тому, що вона традиційно стоїть у меню.

Найдорожчий пункт іноді ховається не в меню

Уявімо звичайну вечерю для двох: дві пасти по 14 євро, вода за 3 євро, келих вина за 7 євро та десерт за 6 євро. На перший погляд рахунок виглядає цілком нормально. Але потім додається coperto, а за бажанням ще кава або другий келих вина — і замість очікуваних 40 євро ви отримуєте 55–60.

Саме тому перед замовленням краще подивитися не тільки на основні страви, а й на напої, десерти та додаткові платежі. Особливо це важливо у Венеції, Римі, Мілані та інших містах із великою кількістю туристів.

Чому біля пам’яток їжа дорожча

В Італії дуже легко заплатити за вид із тераси. Якщо ресторан стоїть безпосередньо біля відомої пам’ятки, у ціну закладається не тільки їжа. Ви платите за оренду дорогої локації, вид, зручність і величезний туристичний потік.

Це не означає, що всі ресторани в центрі погані або завищують ціни. Але варто порівняти кілька меню. Іноді достатньо пройти п’ять-десять хвилин від головної площі, щоб побачити зовсім інший рівень цін.

Особливо це добре працює у великих містах. У Римі не обов’язково вечеряти біля Колізею, у Флоренції — безпосередньо біля Дуомо, а у Венеції — на площі Сан-Марко. Якщо хочеться саме виду, можна запланувати одну таку вечерю, а решту прийомів їжі залишити для звичайних районів.

Венеція — місто, де варто мати запас у бюджеті

Венеція — один із найскладніших варіантів для туриста, який хоче харчуватися дешево. Високі ціни тут зустрічаються особливо часто в районі основних туристичних маршрутів.

Це не означає, що в місті неможливо знайти бюджетну їжу. Навпаки, cicchetti, panini, pizza al taglio та інші прості варіанти можуть бути набагато доступнішими за ресторан на центральній площі. Просто варто заздалегідь вирішити, що ви хочете отримати від вечері: красивий вид чи цікаву їжу.

Для Венеції краще мати додатковий запас у бюджеті, особливо якщо подорож припадає на високий сезон.

Неаполь показує зовсім іншу сторону італійських цін

Неаполь — хороший приклад того, як можна їсти смачно без величезного бюджету. Піца, pizza fritta, cuoppo, panini та інші місцеві страви дозволяють нормально харчуватися за відносно невеликі гроші.

Саме тут особливо добре видно, чому середня ціна по країні мало що говорить туристу. У Неаполі можна провести день із бюджетом близько 20–35 євро на їжу, якщо обирати прості заклади та street food. У дорогому ресторані, звичайно, витрати будуть зовсім іншими.

Aperitivo може стати окремим прийомом їжі

Якщо вечеряти рано ви не звикли, а після насиченого дня хочеться лише перекусити, зверніть увагу на aperitivo. У багатьох барах за певну суму до напою подають закуски. Десь це кілька оливок і чипси, а десь можна отримати досить серйозний набір їжі.

Ціни залежать від міста та самого закладу, але часто можна орієнтуватися приблизно на 8–15 євро. Особливо цікава ця традиція в Мілані, де aperitivo давно став частиною міського життя.

Тільки не варто автоматично розраховувати, що будь-який aperitivo замінить вечерю. Подивіться, що саме входить у пропозицію. Іноді закуски справді можуть бути ситними, а іноді це лише невелика тарілка до напою.

Супермаркет — не ворог італійської гастрономії

Навіть якщо ви приїхали в Італію заради їжі, немає необхідності харчуватися виключно в ресторанах. Супермаркет стане в пригоді для води, фруктів, йогуртів, сиру, хліба, шинки та продуктів для дороги.

Особливо це зручно в апартаментах або під час тривалої поїздки. Можна купити продукти на сніданок, взяти щось у поїзд, а ввечері вже піти в ресторан.

Для короткої відпустки найкраще працює поєднання різних форматів. Не потрібно вибирати між «харчуватися дорого» і «готувати все самостійно». Один день може бути гастрономічним, інший — максимально простим, а третій — змішаним.

Скільки закласти на день у різних містах

Орієнтовно бюджет на харчування однієї людини може виглядати так: у Неаполі або Палермо реально провести день приблизно за 20–35 євро в економному форматі. У Римі, Флоренції чи Болоньї варто розраховувати приблизно на 25–45 євро. У Мілані — близько 30–50 євро, залежно від району. У Венеції краще закладати приблизно 35–55 євро, якщо не хочеться постійно шукати найдешевші варіанти.

Це не означає, що саме стільки ви обов’язково витратите. Один турист може витратити 20 євро, а інший у тому самому місті — 100. Ці цифри потрібні радше для планування бюджету, щоб після бронювання квитків і готелю не виявилося, що на харчування залишили зовсім мало.

Як виглядає нормальний день без жорсткої економії

Наприклад, вранці cappuccino та cornetto за 4 євро. В обід — pizza al taglio або panino приблизно за 8–10 євро. Вдень — gelato за 3–5 євро. Увечері — паста або піца в trattoria за 15–20 євро плюс вода.

Разом виходить приблизно 30–40 євро. Якщо додати вино, закуску або десерт, денний бюджет легко підніметься до 45–55 євро. А якщо вечеряти в популярному ресторані в центрі, сума може бути ще більшою.

Саме тому немає потреби економити на кожній чашці кави. Набагато ефективніше контролювати кілька великих витрат: ресторанні вечері, алкоголь, туристичні заклади та напої.

Що робити, якщо подорожує сім’я

Для сім’ї харчування рахується трохи інакше. Якщо двоє дорослих і дитина не їдять у ресторані тричі на день, можна орієнтуватися приблизно на 60–90 євро на день у бюджетному форматі. При більш комфортному харчуванні сума може становити 100–150 євро і більше.

Дітям часто не потрібне окреме складне меню. Піца, паста, шматок focaccia, фрукти або gelato можуть вирішити питання з їжею без дорогих дитячих сетів. Якщо дитина їсть мало, краще не замовляти зайві порції: в італійських закладах цілком нормально уточнити, чи можна взяти одну страву на двох або замовити щось просте.

Скільки грошей брати на харчування

Якщо хочеться просто знати конкретну цифру для планування, для дорослого туриста я б закладала 40–50 євро на день як комфортний середній бюджет без дорогих ресторанів. Цього зазвичай достатньо для нормального сніданку, обіду, кави або морозива та вечері.

При бюджеті 25–30 євро на день доведеться уважніше вибирати місця, але це цілком реально. Основу становитимуть bar, pizza al taglio, panini, piadina, недорогі trattoria та супермаркети.

Якщо ж хочеться не думати про ціни й дозволяти собі вино, десерти, хороші ресторани та гастрономічні покупки, краще розраховувати на 60–80 євро на день і більше.

І головне — не намагайтеся зробити всю поїздку максимально дешевою. В Італії їжа є частиною подорожі, а не просто необхідністю між екскурсіями. Набагато приємніше один раз заплатити трохи більше за вечерю, яку справді хотілося спробувати, а наступного дня взяти просту піцу на ходу. Такий підхід дозволяє і контролювати бюджет, і не відчувати, що під час поїздки доводиться постійно собі в чомусь відмовляти.